Главная |
Весь Агатов |
О книгах |
Персоны |
Народы Крыма |
Форум |
Обратная связь |
Більшість людей на питання про можливість війни між Росією і СІНА упевнено відповідає "ні". Так спрацьовує своєрідний механізм психологічного захисту, коли людина підсвідомо відчуває незбориму загрозу, а на свідомому рівні заперечує її наявність, оскільки не в змозі як-небудь їй ефективно протистояти. Якщо ж свою думку ґрунтувати не на внутрішньому голосі і відчуттях, а на цинічному аналізі фактів, то ми дійдемо висновку про неминучість швидкої війни.
Росіяни кивають на американців і говорять: "Несправедливо, коли 5% населення планети споживають 40% світових природних багатств. Ми вважаємо це несправедливим". Американці, китайці,; японці, турки, європейці кивають на Росію і говорять: "Несправедливо, коли 1,5% населення, що вироджується, володіють. 13% планетарної території і 30% світових природних багатств.; Ми вважаємо це несправедливим. Земля належить всім, а нам не вистачає життєвого простору і природних ресурсів". Вони не просто говорять про це. Вони активно проводять підривну роботу проти Росії і чекають, коли згниють останні радянські ракети. Після цього вони прийдуть на цю землю і розділять її між собою.
Росіяни не хочуть війни, вони її бояться, вони до неї, як завжди, не готові, але війна буде. Коли? Орієнтовно в 2010-2012 роках. З ким? Можливо, зі всіма. Чому? Тому що Росія володітиме величезним життєвим простором і гігантськими природними ресурсами при повній відсутності засобів самозахисту. Головні потенційні супротивники? США, КНР. Зараз саме ці сили претендують на лідерство в світі і регіоні, і в майбутньому їм дуже будуть потрібні російські багатства.
У 2010-12 роках Росія досягне найбільш низького стану ядерного щита. На цей же час припадає розгортання Америкою практично всіх новітніх систем озброєнь:
— стратегічного аерокосмічного угрупування і ешелонованої НПРО;
— масове прийняття на озброєння підводних човнів, літаків, танків і ракет нових поколінь;
— розгортання 100.000 високоточних крилатих ракет (для підкорення Югославії їх знадобилося всього 1.000);
— створення ядерних боєзарядів надмалої потужності для знищення підземних командних пунктів і ракетних шахт;
— створення надпотужних гафнієвих бомб, що вражають при вибуху все живе проникаючою радіацією, але не залишають радіоактивного забруднення місцевості;
— прийняття на озброєння різних видів "несмертельної" зброї, зокрема і психотропної;
— перехід до нової системи розгортання — постійної мобілізації сил, готових у будь-який момент до завдання удару і які не потребують власне розгортання. Час від політичного рішення про початок війни до початку власне бойових дій має тривати всього кілька годин.
Військовий бюджет США є більшим, аніж військові бюджети Росії, Китаю, Індії, Великобританії, Франції, Німеччини разом узяті. Аналіз програм переозброєння армії США показує, що Америка готується до великомасштабної війни. Ця програма переозброєння "Єдина Перспектива 2040" у разі її виконання за відсутності подальшої війни вже через кілька років втрачає сенс (оскільки вона не забезпечуватиме переважну якісну і кількісну перевагу над "всіма потенційними противниками"). Тобто, Америка готується на початку другого десятиліття XXI століття завдати військового удару по сильному противнику або кільком противникам одразу. Швидше за все, цей удар прийдеться і по Росії, відповісти на нього росіяни не зможуть .
Якраз до 2012 року ядерний потенціал Росії зменшиться, в порівнянні з 1991 роком, в 600 разів! Територію США теоретично можуть уразити ядерними зарядами засоби стратегічної ядерної авіації і флоту. Але очевидно, що всі літаки стратегічної ядерної авіації, що залишилися, будуть знищені в першу ж годину операції на зразок 1941 року. Всі аеродроми з літаками, які несуть ядерні заряди, можуть бути розбиті крилатими ракетами всього з одного американського підводного човна, що тихо підійшов до Нової Землі. Така ж доля чекає і на ядерний флот, майже всі кораблі якого знищать не те що в першу годину, а в перші 5 хвилин війни. За кожним з 2-3 російських атомних підводних човнів спостерігатиме кілька супутників і полюватимуть десятки кораблів, підводних човнів і літаків. Американці легко зможуть порушити зв'язок цих човнів із зовнішнім світом, щоб їх командири не одержали наказ про запуск ракет.
До 2012 року ПРО США зможе перехопити не менше 70% ракет. Вже в 2010-2012 роках Росія буде здатна доставити на територію США максимум 4-5 ядерних зарядів, убивши всього кілька мільйонів американців (що ще більше згуртує народ США і дасть їх уряду мотив посилити політичний режим), а це вже та ціна, яку уряд США готовий заплатити за-30% світових запасів сировини. Більш того, для США дуже вигідним є зменшити паразитуюче населення США, яке використовує забагато ресурсів. При цьому втрати усередині Росії можуть виявитися у кілька разів нижчими, що послужить підставою для прямого колоніального захоплення і необмеженої експлуатації природних і людських ресурсів.
Одним з аргументів того, що саме Росія обрана як основна мішень американської агресії, служить цілеспрямована активність розвідки США. На ведення розвідки проти Росії йде не менше 60% всього бюджету ЦРУ. Щорічно розвідувальна авіація США виконує близько 1000 польотів уздовж російських кордонів і більше 100 разів вторгається на територію РФ.
Америка не може піти на ризик відродження Росії, але вона не здатна повністю і остаточно знищити Росію без прямої агресії, оскільки для знищення невійськовими методами вона має контролювати не тільки економіку, але і всі основні процеси і інституції в системі. А цього немає. Америка навіть не може повністю управляти основними процесами у себе.
США бачать Росію тільки як сировинний придаток західної економіки. Зниження населення цього придатка до "15 мільйонів росіян" вже визнане за доцільне. Якщо Росія не захоче цей план реалізовувати добровільно (після Путіна, який цей план чітко виконує), то її примусять до цього за допомогою сили. Тобто буде війна. Війна за 30% світових природних ресурсів.
У 1985 році економічний потенціал США складав 4 трильйони доларів при тому ж ступені економічної мобілізації, а економічний потенціал СРСР — майже 1,5 трильйони при ступені державної мобілізації в 70%. Тобто сили двох наддержав в грошовому виразі були порівняними: приблизно 1500 мільярдів у США і 1000 мільярдів у СРСР. Застосовуючи зараз таку ж систему розрахунку можна сказати, що на початку 2000-х років американська держава сильніша за російську в 35-38 разів.
За цього розкладу про жодне суперництво зі США у військовій і економічній областях в міжнародній сфері не може йти і мови. Навіть відносно невелика перевага США порівняно з СРСР (500 мільярдів в рік) стала однією з основних причин поразки Союзу в "холодній війні". Для ефективної зовнішньої політичної боротьби одна з одною дві наддержави мали витрачати в міжнародній, сфері: приблизно однакову кількість грошей (а саме, по 300 мільярдів доларів на рік); Але витрати СРСР на зовнішньополітичні цілі тривалий час перевищували максимальний поріг системної безпеки, який складав для нас 200 мільярдів (тобто, 20% від всіх державних витрат), при цьому США цей поріг не переступали. Результатом цього стала перемога в гонитві озброєнь.
Ще сумнішою для Росії, аніж з озброєнням, є ситуація з боєприпасами. Їх в російській армії залишилося всього на 2-4 дні повноцінних бойових дій. До вступу нових держав до НАТО, на західному напрямку з боку альянсу була розгорнута 41 дивізія і 86 бригад, що перебували в постійній бойовій готовності, а в Росії їм протистояли 4 дивізії і 5 бригад. На Далекому Сході США і Японія мають 15 розгорнених дивізій, Росія — жодної. Проти 109 дивізій Китаю в Забайкальському військовому окрузі розгорнена 1 дивізія. Згідно з планами переміщення баз НАТО із Західної Європи до Польщі, України, Литви, Латвії і Естонії, Пентагон тільки в прибалтійських республіках планує розмістити до ЗО військових баз. І вони, напевне, не байдикуватимуть. Ще в 1993 році в НАТО були розроблені оперативні плани дій альянсу в Прибалтиці. По одному з них, складеному на випадок нападу Росії на Україну, вже тоді вважалися можливими військові дії НАТО проти Росії і Білорусі. "До: ядерної війни справа не дійде, але після 89 днів бойових дій НАТО здобуде перемогу". Зараз підлітний час ударної авіації НАТО від кордону України до Москви не перевищує 20 хвилин. При цьому єдиної системи ПРО не існує. У 1987 році на шляху повітряних ескадр НАТО до Москви їх готувалися зустріти і знищити 4500 радянських літаків, 600 літаків країн Варшавського договору і понад 2500 зенітно-ракетних комплексів. Сьогодні ж-на шляху авіаційних армад НАТО знаходиться всього близько 800 літаків, з яких здатні підійнятися в повітря — максимум 200, а вести реальний повітряний бій — ще менше. А зенітно-ракетні частини їх зустрінуть лише на ближніх підступах до Москви, куди, власне кажучи, літаки НАТО навіть залітати-то не будуть, запустивши сотні крилатих ракет з рубежу Ржев-Вязьма. Втім, як говорять фахівці, якщо авіація НАТО почне наліт на гранично малих висотах — 100-300 метрів, то цілком вірогідно, що до самої Москви їх не зустріне взагалі жоден російський літак і не вистрілить жодна зенітна ракета. З отриманням військово-повітряних баз в Узбекистані і Киргизстані, ВПС НАТО здобули унікальну можливість завдавати несподіваного авіаційного удару по Новосибірську, Єкатеринбургу, Самарі. Щоб зрозуміти, чому західні стратеги не забаряться напасти на Росію після 2010 року, досить поставити себе на їх місце. Якщо вони чекатимуть хоча б до 2015 року, "багатющі ресурси Сибіру і Далекого Сходу дістануться головному суперникові США — Китаю. Крім того, що Китай має в Забайкаллі майже стократну військову перевагу над Росією за звичайними озброєннями, він здійснив могутню, етнічну експансію. За офіційними даними, на початок 2004 року в" Росії постійно проживали понад 4 мільйони китайців. При цьому прогнозується збільшення чисельності китайців на території РФ мінімум на 600 тисяч на рік, більшість з яких — оселиться в східних районах країни. Неважко підрахувати, що до 2015 року в Росії опиниться не менше 10 мільйонів китайців (за деякими прогнозами — до 20 мільйонів), які стануть другою за чисельністю етнічною групою в країні, а у низці прикордонних регіонів — першою.
До другого десятиліття XXI століття в Китаї буде мінімум 20 мільйонів боєздатних чоловіків, що не мають сім'ї, і відповідно, забезпеченої старості. Причина цього — традиційне чисельне переважання в Китаї новонароджених хлопчиків над дівчатками. Єдиний випробуваний століттями спосіб вирішення проблеми надлишку чоловічого населення це війна.
Вже за кілька років свої численні внутрішні проблеми (брак землі, лісу, нафти, продовольства, металів) двохмільярдний Китай буде здатен вирішити тільки шляхом зовнішньої військової експансії. Найпривабливіший в цьому сенсі, для КНР напрям — північ і північний захід (Росія, Монголія, Казахстан, Киргизія). Уявіть собі 20 мільйонів китайців, які вторгаються до Сибіру з півдня і ще 10 мільйонів в тилу. Навіть якщо вони будуть озброєні тільки бамбуковими палицями, без ядерної зброї їх не зупинити.
До 2012 року Україна, за допомогою Заходу, подвоїть свій ВВП і стане основним плацдармом НАТО для завдання удару по Росії. За допомогою США і НАТО, Україна остаточно вирішить для себе російську проблему і об'єднає навколо Києва етнічні землі на півночі і сході.
ТАК ПРИЙДЕ КРАХ ТРЕТЬОГО РИМУ!
Віталій Чечило