Главная | Весь Агатов | О книгах | Персоны | Народы Крыма | Форум | Обратная связь |
"Кримська свiтлиця" N 32 (1096 - 1097), 6 серпня 2004р.
Комiсiя з журналiстської етики зробила висновок щодо змiсту матерiалiв на нацiональну тематику двох кримських газет
До Комiсiї з журналiстської етики, очолюваної Володимиром Мостовим, надiйшла заява Петра Вольвача, який вважає, що останнiм часом у низцi засобiв масової iнформацiї Криму почастiшали публiкацiї, що можуть стати причиною розпалювання релiгiйної i мiжнацiональної ворожнечi мiж жителями пiвострова, i просить дати оцiнку публiкацiям газет "Крымская правда" та "Крымское время" на предмет їхньої вiдповiдностi професiйнiй журналiстськiй етицi. Комiсiя, складена з авторитетних столичних та регiональних медiйникiв, вивчила газетнi матерiали з заголовками на кшталт "Меджлисовцев - к ответу!", "Сохраняйте бдительность, славяне!", вислухала думки редакторiв "КП" - Михайла Бахарєва - та "КВ" - Лариси Кондратенко - i констатувала, що їхнi газети систематично порушують Етичний кодекс українського журналiста. За оцiнкою КЖЕ, бiльшiсть публiкацiй "Крымской правды" з мiжетнiчних питань не вiдзначаються толерантнiстю, а iнодi межують з прямим закликом до протистояння. Крiм iншого, без належних коментарiв "Крымская правда" подала результати опитування такого собi соцiолога Хрiенка, якi нiбито пiдтверджують схвалення кримською молоддю акту депортацiї 1944 року. Хоча, вiдзначають експерти КЖЕ, як вiдомо, депортацiю недержавному рiвнi визнали злочином ще за часiв СРСР i саме порушення питань про її "схвалення" є щонайменше некоректним. Також у низцi публiкацiй на українську тематику не приховується вiдверта зневага до всього українського. Наприклад, у номерi "КП" за 18 березня надруковано псевдоiсторичну статтю "Украинствующие и "малороссы"", що пронизана зневагою до будь-яких проявiв патрiотизму.
її автор безапеляцiйно твердить: "Ненависть ко всему русскому, к своим оппонен-там стала своего рода религией "свидомого украинца", идеей "фикс", принявшей в его воспаленном мозгу тотальньїй характер. Он свято убежден в своей правоте. Мыслит догматично, не сознавая своей агрессивности, пытаясь приписать ее своим оппонентам".
Неприхований суб'єктивiзм та безапеляцiйнiсть характернi також для багатьох матерiалiв "Крымской правды" про кримських татар. Публiкацiї з протилежною точкою зору газета не практикує. Сам редактор "КП" Бахарєв прямо заявляє, що Меджлiс кримськотатарського народу є "организованной преступной группировкой", а "украинские националисты - зто мусор, я их за людей не считаю".
Подiбної лiнiї у веденнi мiжнацiональної тематики дотримується i газета "Крымское время". Частину третьої сторiнки вона систематично вiдводить пiд матерiали, якi хоч i не мають вiдкритої антинацiональної спрямованостi, проте аж нiяк не сприяють мiжнацiональнiй злагодi. А в кореспонденцiї "Ми не против украинского языка протестовали" (16.06 2004) газета опустилася до глузування над українською мовою лише тому, що в новому супермаркетi "Сiльпо" у центрi Сiмферополя цiнники складенi на "малопонятной украинской мове".
У своєму висновку Комiсiя, очолювана редактором "Дзеркала тижня" Володимиром Мостовим, констатує, що вищезгаданi кримськi видання "навiшують ярлики, намагаючись сформувати негативну громадську думку щодо українського та кримськотатарського народiв на пiдставi однобокої, упередженої iнформацiї, обґрунтовуючи свої позицiї псевдоiсторичними публiкацiями", i при цьому порушують одразу чотири пункти Етичного кодексу українського журналiста, зокрема проте, що "факти, судження та припущення мають бути чiтко вiдокремленi одне вiд одного"; "нiхто не може бути дискримiнований через свою стать, мову, расу, релiгiю, нацiональне, регiональне чи соцiальне походження або полiтичнi уподобання". А що вже казати про збалансовану подачу iнформацiї, якщо той пан Михайло Бахарєв вiдкрито заявляє, що його газета "не просто iнформує, а пропагує".
Комiсiя ще раз нагадує: висвiтлення у засобах масової iнформацiї мiжнацiональної тематики вимагає вiд журналiстiв i редакторiв видань особливої делiкатностi, зваженостi в оцiнках, неупередженостi в доборi джерел та аргументiв, потрактуваннi моральних, релiгiйних та iдеологiчних цiнностей кожного народу. КЖЕ розцiнює дiї журналiстiв i керiвникiв газет "Крымская правда" та "Крымское время" як свiдоме порушення норм журналiстської етики та такi, що є абсолютно не сумiсними з принципами професiйної журналiстики.
"Україна молода".